Які підстави введення воєнного стану?
Конституцією України передбачено, що в умовах збройної агресії Президент держави оголошує стан війни та приймає рішення про застосування Збройних Сил. Вказані положення реалізовані у статті 4 «Закону України «Про оборону України», де передбачається у разі збройної агресії такі організаційно-правові заходи: оголошення мобілізації, введення воєнного стану, оголошення стану війни. Воєнний стан у державі запроваджений Указом Президента України №64 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Верховною Радою України, строком на тридцять діб та продовжено спочатку до 25 квітня, а тепер до 25 травня 2022 року та може бути продовжений на більший термін.
З якого моменту настає воєнний час?
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про оборону України» воєнний час, про що йдеться у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настає з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій і закінчується у день і час припинення стану війни.
Що таке «Про правовий режим воєнного стану»?
Такий правовий режим передбачено спеціальним законодавчим актом, яким є Закон України «Про правовий режим воєнного стану». Правовий режим воєнного стану вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовий режим воєнного стану передбачає організаційно-правові зміни не лише у діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, але й певні обмеження щодо реалізації прав і свобод громадян за винятком основоположних прав і свобод, що визначено у Конституції України. Соціальні, економічні та політичні права громадян за необхідності зазнають зміни у механізмі реалізації без порушення демократичних основ суспільного життя.
Указ Президента № 69 Про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року.
Указ Президента № 69 про загальну мобілізацію прийнятий 24 лютого 2022 року, затверджений Верховною Радою України та передбачив проведення мобілізації упродовж 90 днів, вжиття відповідних заходів, зокрема: призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами; Генеральному штабу Збройних Сил України доручено визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
Відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на військову службу можуть бути призвані особи, які не мають обмеження за віком та станом здоров’я, інших обставин, які утворюють підстави для надання відстрочки або звільнення від військової служби. Важливе значення під час мобілізації приділяється призову на військову службу підготовлених за певними військовими спеціальностями фахівців, військовослужбовців запасу.
Соціальний захист військовослужбовців та інших осіб.
Найбільш суттєвими для військовозобов’язаних та усіх громадян виявилися нормативно-правові зміни щодо призову на військову службу під час мобілізації, визначення вимог щодо осіб, які підлягають призову, відстрочки та звільнення від призову, а також оновлення нормативно-правових положень стосовно соціального захисту військовослужбовців та інших осіб відповідно до законодавства про мобілізацію, про військову службу та про основи національного спротиву. Такі нормативно-правові зміни дозволили розширити можливості застосування Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зокрема, визначено збільшення сум грошового забезпечення усім військовослужбовцям та особливо учасникам бойових дій, що на здивування багатьох тривалий час залишалося невирішеним питанням до початку повномасштабної агресії.
Підстави участі цивільних осіб у захисті України?
3 березня 2022 року прийнято Закон України №2114-IX «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», яким передбачено, що у період дії воєнного стану громадяни України можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, застосовуючи власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї. Цивільні особи не несуть відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України.
Відповідальність під час виконання обов’язків щодо відсічі збройній агресії.
Важливі зміни внесені до Закону України «Про оборону України» та до Кримінального кодексу України щодо бойового імунітету – принципу, відповідно до якого звільняються від кримінальної відповідальності військовослужбовці та деякі інші особи за спричинення шкоди життю, здоров’ю, майну під час виконання обов’язків щодо відсічі збройній агресії. Попри складну редакцію відповідних норм законодавства, визнання бойового імунітету є важливим кроком, який відповідає міжнародній практиці та є безумовним у багатьох державах.
Що таке територіальна оборона?
Згідно з положеннями зазначеного Закону України «Про основи національного спротиву»., який набрав чинності 1 січня 2022 року, визначено, що територіальна оборона це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
Правовий статус Сил територіальної оборони Збройних Сил Укараїни.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Згідно ст. 3 Закону України «Про збройні Сили України» визначено, що Сили територіальної оборони входять до загальної структури Збройних Сил України на правах окремого роду сил Збройних Сил України.
Крім того, визначено, що організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Таким чином, бригади та батальйони ТрО фактично являються військовими частинами Збройних Сил України.
Відповідно до ч.4 ст. 1 Закону України «Про збройні Сили України» передбачено, що Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Хто такі добровольці Сил Териротіальної оборони Збройних Сил України?
Законом України «Про основи національного спротиву» визначено, що доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п’яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Добровольче формування територіальної громади.
Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Як проводиться комплектування Сил територіальної оборони Збройних Сил України (органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України)?
Відповідно до ст. 9 Закону комплектування Сил територіальної оборони Збройних Сил України (органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України) здійснюється:
1) у мирний час - військовослужбовцями за контрактом та за призовом особами офіцерського складу;
2) в особливий період - військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом.
Комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Основу добровольчих формувань територіальних громад складають громадяни України, які пройшли військову службу у Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах.
Громадяни України, які не проходили військову службу у Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах, зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад після складення ними присяги добровольця територіальної оборони.
Які види юридичної відповідальності передбачено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України?
Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (ст.26) військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно з законом. Особи, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Підстави настання дисциплінарної відповідальності військовослужбовця?
Дисциплінарна відповідальність настає після скоєння військовослужбовцем дисциплінарного проступку, тобто такого винного порушення військової дисципліни чи громадського порядку, який за ступенем своєї суспільної небезпеки підлягає покаранню владою командира (начальника по службі). Найбільший ефект застосування дисциплінарної відповідальності досягається при поєднанні з заходами виховного впливу. Дисциплінарні стягнення на військовослужбовців накладаються відповідним командиром (начальником ) в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Підстави настання адміністративної відповідальності військовослужбовця?
Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб перед органами державного управління, а в випадках, передбачених законом, перед судом, а також перед громадськими організаціями за винне порушення загальнообов'язкових адміністративно-правових норм, яка виражена в застосуванні до порушників встановлених адміністративних санкцій. Інакше кажучи, це встановлений законом спосіб державного впливу на осіб, винних в скоєнні адміністративних проступків. На особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців вказує ст.15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані несуть відповідальність за вчинення адміністративних проступків за дисциплінарним статутом. На загальних підставах ці особи несуть адміністративну відповідальність за вчинення військових адміністративних правопорушень, за порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь, неправомірне використання державного майна, за контрабанду та ін. До військовослужбовців та прирівняних до них осіб не можуть бути застосовані виправні роботи та адміністративний арешт, а в деяких випадках і штраф. У цих випадках справа передається командиру військової частини (установи) для притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Підстави притягнення до цивільно-правової відповідальності військовослужбовця?
Цивільно-правова відповідальність настає за порушення договірних зобов'язань або за заподіяння майнової позадоговірної шкоди. Основним змістом цивільно-правової відповідальності є відшкодування майнової шкоди (а при порушенні договірних зобов'язань і виплата неустойки).
Цивільно-правову відповідальність військовослужбовці несуть лише за заподіяння майнової шкоди військовій частині (установі) поза виконанням службових обов'язків.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців до кримінальної відповідальністі.
Кримінальна відповідальність регламентована нормами кримінального права. В кримінальному законі вказується, що саме являє собою злочин і що забороняється під страхом покарання. Кримінальний закон виділяє суспільно-небезпечне діяння, визначає його межі і характерні риси, закріплює його типові ознаки.
Водночас треба мати на увазі, що військовослужбовці за скоєння злочинів проти держави та загально кримінальних злочинів несуть кримінальну відповідальність на загальних підставах з іншими особами. При цьому кримінальне законодавство містить ряд норм, які застосовуються в зв'язку із вчиненням злочину тільки для військовослужбовців. Ці норми охороняють військові суспільні відносини від злочинних посягань, відображають особливості встановленого порядку несення військової служби. Ця категорія злочинів міститься у Розділі XIX Кримінального кодексу України. Умовно її можна поділити на такі види: проти порядку підлеглості і дотримання військової честі; проти порядку проходження військової служби (ухилення від військової служби); проти порядку користування і збереження військового майна; проти порядку правил водіння і експлуатації техніки; проти порядку несення спеціальних служб; проти збереження державної (військової) таємниці. Окремим видом в кодексі проходять посадові злочини. І завершують цю главу злочини проти порядку, встановленого нормами міжнародного гуманітарного права, які вчинені в районі бойових дій.
Притягнення до кримінальної відповідальності визначає найвищий ступінь державного осуду як правопорушника, так і скоєного правопорушення і тягне за собою застосування найбільш суворих санкцій, виражених в обмеженні злочинця в його особистих немайнових правах, а в окремих випадках, і майнових. Особливістю кримінальної відповідальності є те, що кримінальна відповідальність покладається за вчинення злочину тільки судом і тільки в особливому, кримінально-процесуальному порядку; її настання супроводжується, як правило, призначенням винному особливої міри державного примусу - кримінального покарання; стан судимості як його специфічного наслідку.
Законом передбачені основні і додаткові покарання.
Основні - це ті покарання, які можуть бути призначені лише як самостійні види, забороняється приєднувати одне основне покарання до іншого. Види основних покарань: позбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі; позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю; штраф; громадська догана. До військовослужбовців з цього переліку застосовуються позбавлення волі і штраф. До військовослужбовців строкової служби, які вчинили злочини, може застосовуватись направлення в дисциплінарний батальйон у випадках, передбачених законом, на строк від 3 місяців до 2 років, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи і особу засудженого, визнає доцільним замість позбавлення волі на строк до 3 років застосувати направлення в дисциплінарний батальйон на той же строк. Направлення в дисциплінарний батальйон замість позбавлення волі не може застосовуватись для осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.
Додаткові покарання - це ті покарання, які носять додатковий характер відносно основних покарань і застосовуються для забезпечення мети покарання. До таких покарань відносяться: конфіскація майна; позбавлення військового або спеціального звання; позбавлення батьківських прав.
Матеріальна відповідальність військовослужбовців.
Матеріальна відповідальність військовослужбовця настає за заподіяння шкоди державі при виконанні обов'язків військової служби і полягає в повному або частковому відшкодуванні заподіяної матеріальної шкоди. Виконання тих чи інших обов'язків по службі допускає деякий ризик заподіяння шкоди державі. Специфіка матеріальної відповідальності полягає і в тому, що вона переслідує не тільки мету - відшкодування заподіяної шкоди, але й перш за все виховання в дусі бережливого ставлення до військового майна.