13.04.2022

Проблемні аспекти регулювання трудових відносин в умовах війни

Чи робиться запис до трудової книжки мобілізованого працівника?

Ні, запис до трудової книжки мобілізованого працівника не вноситься, а видається тільки  відповідний наказ про увільнення від роботи на час проходження ним служби.

Якщо на підприємстві запроваджений простій з відповідною оплатою (тобто 2/3 посадового окладу), то як робити виплату працівникам, які проходять службу в ЗСУ?

Незалежно від запровадження на підприємстві простою, за такими працівниками під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток відповідно до ст.119 КЗпП України.

Якщо працівники відправлені у щорічну відпустку згідно з графіками відпусток до набуття чинності Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» і на більшу кількість днів ніж на 24 календарні дні, то як діяти роботодавцю. Чи не буде це вважатися порушенням?

Ні. Закон зворотної дії не має. А всі інші відпустки, які будуть надаватися після набуття чинності цим законом і на період воєнного стану повинні надаватися не більше ніж на 24 кал.дні, як це передбачено статтею 12 відповідного Закону.

Як діяти роботодавцю з щорічними відпустками науково-педагогічних працівників, які становлять 56 календарних днів?

На даний час воєнний стан запроваджений до 25 квітня 2022 р. Роботодавцю необхідно приймати рішення за обставинами ближче до канікулярного періоду, враховуючи строк ознайомлення працівників з графіками відпусток (за 2 тижні до початку відпустки) та враховуючи вимоги нормативно-правових актів, які будуть діяти в той період.

В яких випадках дія КЗпП України поширюється на несення військовослужбовцями військової служби?

Дія КЗпП України не поширюється на несення військовослужбовцями військової служби. Однак у випадку увільнення від іншої роботи для вступу на військову службу за ними зберігається попереднє місце роботи, посада і середній заробіток, а також відпускні.

Чи може роботодавець звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці?

 

Звільнення працівника можливе у вказаних вище випадках, окрім випадків перебування працівника у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустці для догляду за дитиною (відповідно до ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Проте, таке звільнення може відбуватися виключно за наявності підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (ст.ст. 40, 41 КЗпП України.) В такому випадку датою звільнення вказується перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Звільнення працівника з підстав самої тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці не допускається.

 

Чи може працівнику надаватися відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на період карантину під час воєнного стану?

 

На жаль на сьогодні діє така незавидна комбінація підстав для надання відпусток без збереження заробітної плати і якщо працівник звернеться із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та/або відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки»), роботодавець може їх надати. Наприклад, працівнику може бути надана відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на період карантину (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки») до 31 травня 2022 р. включно, так як термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 продовжено до 31 травня 2022 р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №229).

Чи можливо у період воєнного стану отримати «на руки» працівнику трудову книжку, якщо його не звільняють?

Чимало працівників залишають свої домівки і просять видати «про всяк випадок» трудові книжки їм на руки. Особливо це стосується тих працівників, яким уже свого часу доводилося переміщуватися з окупованих територій, а потім підтверджувати трудову діяльність при подальшому працевлаштуванні. Але такі працівники повинні розуміти, що навіть маючи на руках трудову книжку без запису про звільнення з основного місяця роботи, у разі бажання працевлаштуватися на інше місце роботи вони можуть це зробити лише за сумісництвом.

Спеціальних норм з огляду на вищевказане питання прийнято не було.

Продовжують діяти норми п.п. 3-4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідно до якої трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи.

Немає і інших вказівок щодо порядку дій роботодавця в такій ситуації і у Законі України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Свого часу Мінсоцполітики в листі від 14.07.2017 р. № 337/0/22-17 щодо можливості видачі трудової книжки працівнику без звільнення вказувало, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення (абзац п’ятий пункту 4.1 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58.) Інших випадків видачі оригіналу трудової книжки законодавством не встановлено».

Натомість, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із Міністерством соціальної політики і Міністерством економіки.

Отже, робимо висновок про те, що:

1)трудові книжки зберігаються у роботодавця в тому випадку, якщо працівника прийнято на роботу до 11.06.2021 р.

2) роботодавець ще не передав сканкопії трудової книжки до ПФУ.

Працівнику  можна порекомендувати звернутися з проханням про видачу трудової книжки з обґрунтованою заявою про необхідність такої видачі. Якщо ж сканкопії трудової книжки передано до ПФУ і з’явився статус «Виконано», то трудову книжку під підпис можна отримати працівнику на руки. Окрім цього, працівник завжди має можливість одержати завірену належним чином копію трудової книжки або витяг із неї.

Яким чином діяти працівнику, якщо у роботодавця відсутня можливість отримання даних з Електронного реєстру листків непрацездатності через призупинення роботи Порталу електронних послуг ПФУ, а заклад охорони здоров’я відмовляє у видачі паперового лікарняного посилаючись на відсутність бланків?

 

Відповідно до Наказу МОЗ від 25.03.2022 р. № 522 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року N1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"» паперові лікарняні повинні видаватися у випадках:

- виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, які призводять до неможливості сформувати електронний листок непрацездатності в Електронному реєстрі більше ніж протягом 7 днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність - до усунення таких проблем (помилок)

- зупинення в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров'я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я.

При цьому варто зауважити, що при відсутності у закладі охорони здоров'я бланків листків непрацездатності та неможливості їх отримувати (на період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування) за рішенням керівника закладу охорони здоров'я дозволяється видача листків непрацездатності, роздрукованих на білому аркуші паперу за встановленою формою. Листок непрацездатності, виданий в такому порядку, вважають документом, який підтверджує факт тимчасової непрацездатності працівника та прирівнюється до листка непрацездатності, виданого на бланку.


Чи покладається на роботодавця в умовах воєнного стану обов'язок ведення трудової книжки російською мовою?

 

Вiдповiдно до частини першої статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову дiяльнiсть працiвника.

Пунктом 2.1 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, передбачено, що трудовi книжки i вкладишi до них заповнюються у вiдповiдних роздiлах українською та росiйською мовами.

При цьому, слід мати на увазі, що запис про найменування роботи, професiї або посади в трудовій книжці працівника має провадитися вiдповiдно до найменувань професiй i посад, зазначених у Нацiональному класифiкаторi України ДК 003:2010 «Класифiкатор професiй» і вiдповiдати штатному розпису, а також наказу про прийняття на роботу.

Ураховуючи те, що професійні назви робіт (посад і професій) у національному класифікаторі україномовні і єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова (ч.1 ст.1  Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної») та для застосування у професійно-класифікаційній та кадровій роботі доцiльно, щоб трудова книжка працiвника велася українською мовою.

Проте, на даний час відповідні зміни в законодавство не внесені.

 

Яка відповідальність роботодавця за неподання Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту?

Неподання вищевказаного Повідомлення може бути спричинене як відсутністю можливості у роботодавця із незалежних від нього обставин, так і призупиненням роботи відповідних інформаційних баз ДПС України. За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення може подаватися у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі (абз. 2 постановляючої частини Постанови КМУ від 17 червня 2015 р. N 413 «Про порядок повідомлення Державнй податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту»).

Проте, п.1 Закону України №2115 «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни»  зазначає наступне:

1) фізичні особи, фізичні особи — підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

2) у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або відповідних документів,

3) особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Законом, подати звітність чи документи, у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання.

До категорії таких «інших документів», зазначених в Законі можна віднести і Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту.

Але єдине на що слід звернути увагу, що згідно цього закону увільнення відбувається виключно від адміністративної та/або кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, тоді як за неподання чи несвоєчасне подання Повідомлення передбачена відповідальність відповідно до ст. 265 КЗпП.

Сподіваємося, що Управління Держпраці також враховуватимуть складні обставини, за яких роботодавцям приходиться організовувати трудові відносини з працівниками.

Крім того, Мінекономіки у роз’ясненні від 23.03.2022 р. вказує фактично на незастосування штрафів.

Але, так як звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання і після усунення вищезгаданих обставин особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною рекомендуємо Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту за період воєнного стану, хоча й із запізненням, але подати або мати інше підтвердження свого намагання подати таке Повідомлення.

ЧИ ПЕРЕНОСИТИ РОБОЧІ ДНІ ЧЕРЕЗ СВЯТА ПІД ЧАС ВІЙНИ?

Згідно ст.73 КЗпП України одним зі святкових днів в році є Пасха (Великдень), який припадає на неділю.

Відповідно до ст. 67 КЗпП України, якщо святковий або неробочий день співпадає з суботою або неділею, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто 25 квітня (понеділок) мав би бути вихідним.

Однак Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136-IX) встановив додаткові правила на час війни.

Так, ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» говорить про наступне спеціальне правило: «У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67 та статей 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України.»

Це означає, що у період дії воєнного стану не діють вищезазначені статті КЗпП України. Отже, немає офіційних святкових та неробочих днів. Тому за новими вимогами Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», під час війни працівники мають працювати в понеділок 25 квітня 2022 р. з оплатою праці як у звичайний (не святковий) робочий день.