13 січня 2023 року о 12.00 к.ч. відбувся науково-практичний  семінар на тему: «Забезпечення права на правову допомогу в умовах воєнного стану», організований «Центром правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення» Національної академії правових наук України та ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Семінар проходив у змішаному форматі!

Захід передбачає дві частини. Перша частина – науково-практичний семінар та доповіді учасників, частина друга - інтерактивні дебати та дискусії учасників семінару

Відкрили роботу семінару та звернулись з вітальними словами до всіх учасників Ярослав Лазур - декан юридичного факультету ДВНЗ «УжНУ», д.ю.н., професор, Петро Добромільський – заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації, Василь Падинець - директор регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.

Декан юридичного факультету, професор Ярослав Лазур у вітальному слові висловив вдячність Центру правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, всім учасникам та доповідаючим за організацію обговорення такого важливого питання та відзначив, що на сьогодні питання забезпечення права на правову допомогу та механізм його реалізації, зокрема, для внутрішньо переміщених осіб та всіх, хто постраждав внаслідок військового вторгнення набуває нового змісту, оскільки умовах воєнного стану правова система трансформується, вона динамічна, майже щодня вносяться зміни у законодавство, у юридичну та судову практику і головним завдання є надання якісної та кваліфікованої правничої допомоги населенню.

Заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Петро Добромільський висловив вдячність організаторам заходу наголосивши, що питання правового захисту та правової допомоги в реаліях сьогодення є надзвичайно актуальними. Саме такі заходи та їх зміст відображають потреби сьогодення, адже теми, що стають предметом дискусії до якої залучаються представники органів державної влади, місцевого самоврядування, науковці теоретики та практики трансформуються у практичні пропозиції щодо вирішення ряду питань, що стосуються, зокрема, і забезпечення права на правову допомогу. Петро Добромільський наголосив, що у Закарпатській області діє «гаряча лінія» з соціальних питань для військовослужбовців та членів сімей загиблих захисників і захисниць України, а з квітня 2022 року розпочав свою діяльність Офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та розповів про роботу команди, що займається всіма гуманітарним питаннями, пов'язаними з пошуком зниклих безвісти військових.

Директор регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області Василь Попадинець подякував організаторам заходу за можливість взяти участь у заході та наголосив, що робота в такому форматі є надзвичайно актуальною та результативною та висловив сподівання, що подальша тісна співпраця у таких проектах стане в нагоді для реалізації подальшої правової допомоги особам, що постраждали від війни! Василь Попадинець також розповів про особливості роботи та функціонування систем БВПД у Закарпатті, про пророблену роботу з внутрішнь опереміщеними особами, про порядок надання безоплатної правової допомоги у період військового стану. Зокрема, було створено 53 консультаційні пункти, 20 із них – у містах, де є внутрішньо переміщені особи, відбувається тісна співпраця з ОМС, започаткували фіксацію воєнних злочинів тощо.

Серед доповідачів семінару:

Бєлов Дмитро Миколайович, доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», тема: «Диджиталізація в механізмі захисту прав тимчасово переміщених осіб».

У своїй доповіді Дмитро Бєлов наголосив, що за даними Уряду, в Україні нараховуються близько 7 млн внутрішньо переміщених осіб. Це люди, які залишили свої домівки, рятуючись від війни, або покинули тимчасово окуповану територію, пов'язуючи своє майбутнє з Україною. І основна функція держави – забезпечення їх відповідними документами для подальшого захисту їх прав. Також наголосив, що держава змогла акумулювати всі ресурси для налагодження співпраці держави і особи для подальшого захисту прав громадян, зокрема, сьогодні держава надає різноманітні види допомоги внутрішньо переміщеним особам, серед яких, зокрема:

• Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

• Надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

• Взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, які потребують житлового приміщення для тимчасового проживання;

• Продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;

• Щомісячна грошова допомога внутрішньо переміщеним особам;

• Грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

• Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновані внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації;

• Пільгові іпотечні кредити внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих кредитною установою для відбудови.

Дмитро Бєлов зазначив, що позитивно ставиться до процесу цифровізації, що допоможе уникнути бюрократичної тяганини та великих черг у відповідних органах. хоча це і складний процес. У доповіді також окреслив напрямки, що вказують на позитиви впровадження цифровізації для реалізації прав і свобод людини і громадянина, серед яких назвав швидкість розвитку України в цілому, відсутність корупції в кінцевому підсумку, зростання економіки, цифровізація навчання тощо.

Також у своїй доповіді Дмитро Бєлов розповів про цифровізацію та ВПО, зокрема, на сьогоднішній день в Україні працює багато міжнародних та національних організацій, волонтерських центрів та ресурсів, які надають різного роду допомогу внутрішньо переміщеним особам. Така взаємодія відбувається зокрема через інтернет сторінки, чат боти, телеграм канали та інші діджитал ресурси, стають у нагоді. Так портал від Укрзалізниці «Веземо»: інформаційна підтримка, евакуаційні рейси в межах України та за кордон, перевірка часу затримки рейсів тощо; на сайті «Там, де вас чекають» (Офіс ПУ) можна перевірити доступні варіанти прихистку у різних областях України та дізнатись їх рівень завантаження; на платформі «єДопомога» можна подати заяву на фінансову допомогу від держави та міжнародних організацій, а також отримати допомогу волонтерів; проєкт психологічної підтримки «Поруч» -  це онлайн та очні групи психологічної підтримки для підлітків та батьків, чиє звичне життя зламала війна; інформаційна платформа «Взаємодія» - швидкий та легкий пошук інформації під час війни: житло, допомога, психологічна підтримка; сповіщення про повітряну тривогу у регіоні перебування можна отримати у мобільному застосунку «Повітряна тривога»; онлайн-запис на прийом в Центр зайнятості, швидкий пошук вакансій та резюме по всій Україні; застосунок «Дія» зберігає електронні копії вашого паспорта, ІНН, свідоцтво про народження дітей, витягу про місце проживання та інших важливих документів. Також в додатку можна отримати довідку ВПО, подати заяву на грошову допомогу, заявити про пошкодження майна від військових дій чи скористатись іншими функціями тощо.

Також, у своїй доповіді Дмитро Бєлов розповів про особливості укладення договорів в умовах війни за допомогою «Дії» та про порядок використання фізичними особами ЕЦП.

Давиденко Михайло Миколайович, директор Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тема: «Практичні аспекти надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Давиденко Михайло у своїй доповіді розповів про практичні аспекти надання правової допомоги населенню в умовах воєнного стану. Зокрема, наголосив, про співпрацю з різними громадськими організаціями, органами державної влади, Центром правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення та Юридичною клінікою УжНУ, що дає змогу охопити більшу кількість осіб, що потребують якісної як первинної так і вторинної допомоги. 

Михайло Давиденко зазначив, що для підвищення правової свідомості та освіченості населення  створена популярна платформа правових консультацій -  WikiLegalAid, яка є довідково-інформаційною платформою, де розміщено зміст правових консультацій з різних питань, нормативно-правові акти тощо. 

Також розповів про зміну статистики звернень до Центрів БВПД за останні 2 роки за кількісними та генлерними показниками. Так, зокрема у 2021 році зафіксовано 4010 звернень громадян, з них - 903 вторинні допомоги, а за 2022 рік – 4200 зверненнь, з них - 562 вторинні допомоги.

Чому відбувся спад? Михайло Давиденко зазанчив, зо така зміна статистики пов’язана зі специфікою Закарпатського регіону. Так третина вторинних звернень – це шукачі притулку, також учасники бойових дій та учасники АТО, інша частина звернень стосується захисту соціальних прав, осіб, що стали жертвами домашнього насильства, оскарження адміністративних штрафів, встановлення юридичних фактів, шлюбно-сімейні справи тощо.

Серед актуальних питань на сьогодні - звернення до центрів БВПД сімей загиблих учасників бойових дій– про встановлення факту смерті на окупованій території, прийняття спадщини та інші питання!

Також, Михайло Давиденко наголосив на змінах у законодавстві, що стосуються процедури встановлення юридичних фактів, зокрема факту встановлення особи. На сьогоднішній день дуже багато людей, що приїхали із зони бойових дій без документів, що посвідчують особу, що значно ускладнє процес отримання статусу ВПО та соціальних пільг тощо. Так, підставою для встановлення особи у судовому порядку є наявність у особи відмови від міграційної служби.

Серед питань, з якими звертаються до центрів БВПД - про встановлення належності документів (коли наявні розбіжності у по батькові у паспорті і свідоцтві про народження чи трудовій книжці), про припинення трудових відносин у зонах активних бойових дій, розлучення, аліменти, позбавлення батьківських права, встановлення опіки та піклування, оформлення постійного догляду, про оскарження військовослужбовцями бойового наказу, про отримання статусу учасника бойових дій тощо.

До участі в обгроворенні та інтерантивних дебатах долучилися:

Завідувач кафедри господарського права, к.ю.н., доц., Вадим Рошканюк, який наголосив, що серед актуальних проблемних на сьогодні питань – питання що стосується можливості особи розпорядитися майном, що знаходиться у неї на праві власності (зокрема через заповіт), якщо нема можливості звернутися до нотаріуа. Зокрема говорили про можливість запропонувати варіант диспозиції правової норми, яка б дозволила особі в умовах війни здійснити дії, що потребують обов’язкового нотаріального посвідчення, через діджитал технологію та цифровізацію юридичних дій.

Д.ю.н., проф., професор кафедри цивільного права та процесу Віктор Заборовський, який зазначив, що безоплатна правова допомога є видом державної гарантії, спрямованої на забезпечення конституційного права щодо отримання професійно правничої допомоги та визначеним на законодавчому рівні категоріям громадян гарантованого ст. 24 Конституції України принципу рівності прав і свобод перед законом і на сьогодні  значна кількість проблем пов’язана із блокуванням можливості функціонування системи БПД у відповідності до встановлених засад (відсутністю керівника Координаційного центру з надання правової допомоги, призначеного у встановленому законодавством порядку, та не функціонуванням Наглядової Ради вказаного органу). Роль органів адвокатського самоврядування у формуванні правил надання БПД вкрай незначна. Основна частина проблемних питань знаходиться у царині концептуальної суперечності між засадами функціонування системи БПД та засадами функціонування інституту адвокатури в Україні. 

К.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права Марина Когут, яка наголосила на необхідності взаємодії органів державної влади, юристів практиків та системи БВПД із громадськими ініціативами щодо протидії та боротьби з домашнім насильством. Зокрема, Марина Когут детально розповіла про програму та ініціативу з протидії домашньому насильству правозахисниці, лідерки Жіночого руху «За майбутнє» та народної депутатки ВРУ VIII скликання Ірини Суслової.