30 березня 2023 року на юридичному факультеті УжНУ відбувся науково-практичний семінар на тему: «ВІЙНА ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ У СИСТЕМІ ЮСТИЦІЇ» за участі провідних науковців та експертів з правознавства, практиків з України та США.

Серед організаторів заходу:

• Юридичний факультет Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»
• «Центр правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення» Національної академії правових наук України та Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»
• Громадська організація «Університетський центр соціальної та правової підтримки»

Метою заходу було напрацювання напрямків трансформації юридичної освіти України в умовах війни з росією та координація подальших спільних дій з метою підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі права.

Відкрили роботу семінару та звернулися з вітальними словами до всіх учасників Лазур Ярослав Володимирович, д.ю.н., проф., декан юридичного факультету  ДВНЗ «Ужгородський національний університет», керівник Центру правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, Гетьман Євген Анатолійович, головний учений секретар Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України, д.ю.н, професор, та д.ю.н., професор кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету ДВНЗ «УжНУ» Менджул Марія Василівна.

Декан юридичного факультету, професор Ярослав Лазур у вітальному слові висловив вдячність Центру правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, всім учасникам та доповідаючим за організацію обговорення такого важливого питання та відзначив, що на сьогодні питання забезпечення права на освіту та механізм його реалізації, набуває нового змісту, оскільки в умовах воєнного стану забезпечення безперервності навчального та освітнього процесу, якості навчання та підготовки нових кадрів у галузі юриспруденції потребує від представників наукової та освітньої спільноти переорієнтації підходів до управління освітнім та навчальним процесом. 

«Сьогоднішній науково-практичний семінар – це наш внесок у пошук та формування кардинального нового бачення щодо організації та функціонування юридичної освіти, адже надзвичайно важливим залишається питання яких саме юристів потребуватиме суспільство і держава після завершення війни. Ми повинні розуміти, що система юридичної освіти, як інші сектори вже не будуть такими як до війни, тому надзвичайно важливим завданням зараз є формування візії трансформації системи вищої юридичної освіти  – наголосив модератор зустрічі, декан юридичного факультету Ярослав Лазур, вітаючи учасників заходу. – Я вдячний всім колегам за те, що ми започаткували цю довгострокову тему для досліджень, яка, на жаль, зараз є вкрай актуальною. Впевнений, сьогоднішня дискусія стане дуже корисною для всіх присутніх».

Погодився з ним Євген Гетьман, головний учений секретар Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України, д.ю.н, котрий зазначив, що дана зустріч дасть змогу здійснити конструктивний аналіз ключових векторів розвитку та подальшого функціонування юридичної освіти та впровадити свої напрацювання не тільки для створення якісно нової моделі юридичної освіти в цілому, але і восвітній процес, з метою підготовки висококваліфікованих юристів.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся Пижов Олександр Михайлович, Генеральний директор директорату європейської інгтеграції, бюджетування та узгодження політик.

Також до учасників звернулася і Марія Менджул, д.ю.н., професор, професор кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», яка привітала всіх присутніх з початком нового науково-практичного семінару, актуальність якого підкреслюється реаліями сьогодення, оскільки російське вторгнення спричинило величезну шкоду для усіх сфер життя, зокрема і для освітньої сфери, що не оминуло і систему юридичної освіти. Марія Менджул наголосила, що не зважаючи на складні умови, заклади вищої освіти продовжують функціонувати та здійснювати свою діяльність максимально ефективно, знаходять способи та методи як забезпечити безперервність освітнього процесу, в тому числі і практичної підготовки майбутніх правників.

Робота в рамках науково-практичного семінару розподілена за тематичними напрямками, серед яких наступні:

Релокація вищих навчальних закладів та гарантії їх автономії в умовах війни.

Принцип академічної доброчесності та автономія університетів

Забезпечення академічних свобод та мобільності нуково-педагогічних працівників та студентів в умовах війни

Диджиталізація освіти та якість підготовки правників

Роль академічної спільноти у формуванні механізму відповідальності за воєнні злочини.

Серед доповідачів семінару:

Бобкова Антоніна Григоріївна, головний науковий співробітник науково дослідної лабораторії публічної безпеки громад Донецького державного університету внутрішніх справ, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, заслужений юрист України, керівник Донецького регіонального центру правових наук України, член науково-консультативної ради при Конституційному Суді України, член науково-консультативної ради при Верховному Суді, професор, доктор юридичних наук з темою: «Релокація вищих навчальних закладів: досвід, проблеми, перспективи». 

Антоніна Бобкова виокремила ряд основних проблем, з якими стикнулися заклади вищої освіти у процесі релокалізації в період 2014 року та 2022 року. Серед ключових можна виділити наступні: мотивація кадрового потенціалу зво: умови праці, житло,  гнучкий графік роботи, оплата; дисбаланс між вимогами до документації викладача і до безпосередньо навчального процесу- робота викладача сама по собі – а студенти самі по собі; відсутність орієнтації на потреби практики; декларація підвищення якості без реальних змін попри вимоги практики; збільшення  показників, форм і змісту супроводжуючих документів без зворотного зв’язку щодо впливу таких змін на якість освіти тощо.

Серед перспектив, які виокремила Антоніна Бобкова можна назвати наступні: перегляд вимог до відповідності викладача ЗВО, дозвіл на гнучкий графік роботи з використанням сучасних технологій, продовження навчання онлайн в повоєнний час на базі регіональних центрів, спрощення статусу філій, створення програмного забезпечення задля контролю знань, умінь і навичок студентів онлайн, введення обов’язкового зворотного зв’язку  зі здобувачами під час навчання і по закінченню його, перегляд вимог до акредитації, обов’язкової документації щодо навчальних дисциплін, створення науково-освітніх комплексів шляхом об’єднання ЗВО в межах регіону.

Савчин Михайло Васильович, національний консультант Ради Європи з конституційної і парламентської реформи, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету, професор, доктор юридичних наук, тема: «Академічна доброчесність в умовах війни та заснування механізму відповідальності за злочини рашизму». Він зазначим що сьогодні надзвичайно важливо зосередити увагу на питаннях академічної доброчесності наукової спільноти, особливо в розрізі використання матеріалів держави-агресора. Але основну увагу було приділено механізму притягнення до відповідальності за злочини рашизму, зокрема закцентував увагу, що це можливо лише після розробки дієвого механізму виключення зі складу Ради Європи тих учасників, які входять туди без належних підстав, або діяльність яких є неправомірною та суперечить принципам Ради безпеки.

Боброва Юлія Юріївна, директор Центру дослідження права війни ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доцент кафедри міжнародного права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доктор юридичних наук, тема «Сучасні законодавчі ініціативи у сфері освіти як відповідь на виклики збройної агресії рф проти України», яка зосередила основну увагу на питанні, як українське суспільство реагує на виклики агресії рф у свері освіти та науки. Зокрема у своєму виступі Юлія Боброва детально проаналізувала Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності. Даний законопроект пропонує внести зміни до засад державної політики в сфері освіти, чітко зазначивши, що ми повинні виключити з освіти вплив російського імперіалізму, що став основою загарбницької геополітичної доктрини. Також Юлія Боброва наголосила на оновлених вимогах щодо цитувань відповідно до законопроекту.

Батиргареєва Владислава Станіславівна, директор Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України, професор, доктор юридичних наук, тема: «Організація та проведення наукових досліджень аспірантами в умовах воєнного стану в Україні (на прикладі Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України). Владислава Батиргареєва у своєму виступі ознайомила з організаційною структурою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, розповіла про основне кредо та місію інституту, також розповіла про тематику фундаментальних досліджень, які здійснюються на базі Інституту, також у своїй доповіді Владислава Батиргареєва виокремила ключові фактори, які ускладнюють підготовку аспірантів в умовах воєнного стану серед яких: скорочення фінансування, розміщення частини НДІ у прифронтовій зоні, необхідність відстоювати тематику фундаментальних досліджень та інші.

Лешанич Леся Вікторівна, адвокат, юрист із моніторингу кордонів виконавчого партнера Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, доцент кафедри господарського права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», кандидат юридичних наук, тема: «Диджиталізація освіти та якість підготовки правників». У своїй доповіді Леся Лешанич зосередила увагу на таких ключових питаннях як проблеми дистанційного навчання, серед яких – втрата безпосереднього контакту між викладачами та студентами, недостатня якість технічного обладнання та інтернет-ресурсів, відсутність чіткого розмежування між навчанням та особистим часом, низький рівень самодисципліни студентів тощо. Також доповідачка окреслила основні переваги диджиталізації системи освіти, серед яких: доступ до різноманітних електронних освітніх платформ, підвищення цифрової грамотності серед науково-педагогічних працівників, економія часу та коштів, сприяння інновація та креативності тощо. Однак, цей процес є динамічним і потрібно шукати шляхи його вдосконалення. До таких Леся Лешанич відносить необхідність: розвивати взаємну зацікавленість до навчального процесу у викладачів та студентів; забезпечити освітні заклади належним матеріально-технічним обладнанням, сприяти розвитку диджиталізації освіти тощо.

Сюзен Т. Фелстінер, Професор права Юридичної клініки малого бізнесу Правничої школи Люіса та Кларка, Портленд, Орегона, тема «Міжнародна підтримка Юридичної академії України у воєнний час через цифровізацію юридичної освіти». У своїй доповіді Сюзен Т. Фелстінер звернула увагу на специфіку роботи зі студентами, в тому числі з такими студентами, що отримали травму, особливо у контексті міжнародного кримінального. Зокрема, обговорювались питання як саме екзаменувати таких студентів, які системи тестів вибудовувати і які прийоми навчання міжнародного кримінального права ми можемо застосовувати до таких студентів. Також Сюзен Т. Фелстінер поділилася досвідом як з практичної точки зору організувати роботу зі студентами, що отримали травму. Такий обмін інформацією здійснювався через онлайн вебінари. Сюзен Т. Фелстінер висловила вдячність колективу юридичного факультету ДВНЗ «УжНУ» та проф. Лазуру Я.В. за активну участь у проектах та тісну співпрацю.

Богуцький Павло Петрович, завідувач наукової лабораторії військового та міжнародного гуманітарного права ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», заслужений юрист України, доцент, доктор юридичних наук, тема: «Особливості національного механізму відповідальності за воєнні злочини, інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії рф проти України»

Бадида Андріана Юріївна, доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», кандидат юридичних наук, тема: «Деякі аспекти щодо посадового становища фізичної особи як суб‘єкта міжнародно-правової відповідальності». У своїй доповіді Андріана Бадида зосередила ключову увагу на наступних елементах: Ордери на арешт глави держави та уповноваженої з прав дитини російської федерації, що видав 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд, є безумовно резонансною подією, що і стало приводом для виокремлення базових аспектів щодо питання про посадове становище фізичної особи як суб’єкта міжнародно-правової відповідальності.  У рамках дослідження необхідно звернути увагу на два моменти: 1) поняття індивідуальної кримінальної відповідальності та її наслідків; 2) відмінність між імунітетом та безкарністю.

Проаналізовано положення не лише Римського статуту 1998 року (зокрема, ст. 25, 27), а й  Женевської конвенції 1949 року та протоколів до неї 1977 року, крім того положення Нюрнберзького та Токійського процесів. Резюме: якщо обвинувачений є главою держави чи уряду, це не звільняє його від кримінальної відповідальності та не є підставою для пом’якшення покарання.

Наведено приклади у цьому контексті, зокрема, казус Піночета та події у Дарфурі, що стосувалися обвинувачення колишнього президента Судану аль-Башира у вчиненні міжнародних злочинів (Міжнародним кримінальним судом було видано два ордери на арешт). Виведено висновок про те, що у міжнародному праві така практика є новою та рідко застосовується, тож існує ряд труднощів у механізмі притягнення до такого виду відповідальності. Але скасування імунітетів має стати обов’язковим міжнародним правилом, встановленим МКС, щоб покласти край безкарності «найбільших» злочинців.

Індивідуалізація відповідальності передбачає ряд труднощів, зокрема: питання імунітетів глав держав та інших суб’єктів міжнародного права, а також регулювання видів відповідальності, які повинні враховувати колективний аспект здійснення міжнародних злочинів.

Островська Богдана Василівна, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, професор, доктор юридичних наук, тема: «Захист жертв російської збройної агресії в ЄСПЛ та перспективи міжнародної кримінальної юстиції для України»

Пивоваров Володимир Володимирович, старший науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінально-виконавчого права Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України, доцент, кандидат юридичних наук, тема: «Усвідомлена відповідальність учасників освітнього процесу – концептуальний базис академічної доброчесності якісної юридичної освіти»

До участі в дискусії долучилися також Участь в експертному обговоренні взяли, зокрема: Олександр Горзов - Регіональний координатор Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Машіка Павло Юрійович  військовослужбовець , про необхідність утвердження юридичної грамотності через освітній процес не лише в юристів, а необхідною умовою є забезпечення правової обізнаності також і інших.